Навчальна програма з позашкільної освіти (далі – програма) – це нормативний документ, що визначає мету, завдання, зміст, обсяг, порядок, способи організації навчально-виховної діяльності та вимоги до її результатів.

         Навчальні програми з позашкільної освіти розробляються із врахуванням положень законів України «Про освіту», «Про позашкільну освіту» та відповідно до Положення про позашкільний навчальний заклад, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06 травня 2001 року № 433, Положення про порядок організації індивідуальної та групової роботи в позашкільних навчальних закладах, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 11 серпня 2004 р. № 651 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20 серпня 2004 р. за № 1036/9635,Типових навчальних планів для організації навчально-виховного процесу в позашкільних навчальних закладах системи Міністерства освіти і науки України, затверджених наказом Міністерства освіти і науки України від 22.07.2008 № 676. При цьому мають бути враховані Основні орієнтири виховання учнів 1-11 класів загальноосвітніх навчальних закладів, затверджені наказом Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України від 31.10.2011 № 1243, Державний стандарт певної освітньої галузі (Базовий компонент дошкільної освіти (нова редакція), затверджений наказом Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України від 22.05.2012      № 615; Державний стандарт початкової загальної освіти, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 20.04.2011 № 462; Державний стандарт базової і повної середньої освіти, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 № 1392), Концепція профільного навчання (нова редакція), затверджена наказом Міністерства освіти і науки України                від 11.09.2009 № 854.

Навчальна програма з позашкільної освіти має складатися з таких структурних елементів:

пояснювальна записка,

навчально-тематичний план,

зміст програми,

прогнозований результат,

орієнтовний перелік обладнання (за потребою),

література,

додатки (за потребою).

Назва програми має відображати зміст діяльності творчого об’єднання,  та напрям позашкільної освіти.

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА до програми містить таку інформацію:

актуальність навчальної програми, обґрунтування необхідності створення програми, її новизна, оригінальність;

напрям позашкільної освіти та організаційна форма творчого об’єднання, в яких реалізується програма;

вік вихованців, на яких розрахована програма;

посилання на навчальні програми, на основі яких розроблено програму або внесено зміни, доповнення, та обґрунтування цих змін (за потребою);

мета і завдання програми;

рівні, строк навчання, кількість годин на рік/тиждень;

особливості побудови навчальної програми (за потребою);

загальна характеристика навчально-виховного процесу, рекомендовані методи, форми, засоби навчання і контролю за досягненнями вихованців, ресурсне забезпечення.

Особливу увагу слід звернути на визначення мети і завдань програми, яка має забезпечувати навчання, виховання, розвиток та соціалізацію дітей і молоді.

Мета – це ідеальне передбачення кінцевих результатів навчально-виховної діяльності, на досягнення яких спрямована навчальна програма. Формулюється мета одним реченням, в якому даються відповіді на такі питання: Що ми робимо? Для кого ми це робимо? Як ми це робимо? Коректно сформульована мета починається з віддієслівного іменника (формування, сприяння, створення умов та ін.). Завдання програми конкретизують мету, визначають шляхи її досягнення. Завдання можуть бути навчальними (озброєння учнів науковими знаннями, спеціальними і загально навчальними вміннями та ін.), виховними (формування світогляду, моралі, естетичної культури та ін.), розвиваючими (розвиток мови, мислення, пам’яті, творчих здібностей, рухової та сенсорної систем та ін.). Коректно сформульовані завдання починаються з дієслова неозначеної форми (навчити, розвинути, удосконалити, визначити, виховати, поглибити, систематизувати та ін.).

Наприклад: Метою навчальної програми є створення умов для творчого розвитку дітей засобами соломоплетіння.

Завдання навчальної програми:

ознайомити з українськими народними ремеслами і промислами, традиціями мистецтва соломоплетіння;

навчити володінню технікою соломоплетіння, плетіння з природних матеріалів;

виховати дбайливе ставлення та пошану до народних традицій;

виховати культуру праці;

розвинути художній смак, творчу уяву, фантазію, виробити індивідуальний стиль роботи;

розвинути позитивні якості особистості: працелюбство, наполегливість у досягненні мети, відповідальність за результат власної діяльності;

сприяти самореалізації дитини в соціумі засобами мистецтва;

сприяти професійному самовизначенню.

 Мета та завдання навчальної програми можуть бути сформульовані із урахуванням компетентісного підходу, наприклад: 

Метою навчальної програми є формування ключових компетентностей особистості засобами класичного танцю.

Основні завдання полягають у формуванні таких компетентностей:

пізнавальної – забезпечує ознайомлення з поняттями та знаннями, що стосуються сучасного танцю як одного із видів хореографічного мистецтва;

практичної – сприяє оволодінню навичками класичного танцю, методикою виконання вправ та основних елементів класичного танцю;

творчої – забезпечує формування творчих здібностей вихованців у процесі оволодіння хореографічним мистецтвом, розвиток естетичних почуттів, та смаків;

соціальної – сприяє вихованню дбайливого ставлення до надбань світової та вітчизняної культури, духовних та матеріальних цінностей рідного краю, народних традицій; самореалізації особистості в соціумі; професійному самовизначенню.

Варіанти формулювань, що можуть бути використані у пояснювальній записці, наведено у додатку 1.

 НАВЧАЛЬНО-ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН має вигляд таблиці, відображає розділи, теми та визначає співвідношення навчального часу, який відводиться на засвоєння теоретичного матеріалу та його практичне опрацювання (зразки 1, 2). Загальна кількість годин для практичних занять, як правило, має бути більшою, ніж для теоретичних. При формулюванні назв розділів/тем слід використовувати речення телеграфного стилю, не допускається використання складних конструкцій і фраз, що можуть мати багатозначне тлумачення.

ЗМІСТ ПРОГРАМИ структурується за розділами та темами відповідно до навчально-тематичного плану.

Зміст навчальної програми має відповідати таким вимогам:

відповідність сучасному рівню розвитку суспільства і науки;

спрямованість навчального матеріалу на розвиток пізнавальних і творчих здібностей вихованців, забезпечення систематичної роботи з обдарованою і талановитою молоддю;

науковість і достатність теоретичних пояснень, коректність і доцільність введення наукових понять та термінів;

практична спрямованість навчального матеріалу;

відповідність обсягу навчального матеріалу нормам навантаження та кількості навчальних годин;

відповідність навчального матеріалу віковим особливостям вихованців (учнів, слухачів) та рівню їх підготовки;

наступність у засвоєнні знань, умінь і навичок, здобутих вихованцями (учнями, слухачами) у попередні роки навчання;

використання та поглиблення знань, отриманих вихованцями (учнями, слухачами) в дошкільних, загальноосвітніх, професійно-технічних навчальних закладах.

 Навчальна програма може бути побудована лінійним, концентричним або блочним способами:

при лінійному способі навчальний матеріал реалізується систематично і послідовно з поступовим ускладненням, за висхідною лінією, при цьому новий навчальний матеріал викладається на основі вже вивченого й у тісному взаємозв'язку з ним;

концентричний спосіб допускає повторне вивчення окремих розділів і тем як на одному, так і на різних рівнях навчання з розширенням та поглибленням змісту навчального матеріалу;

блочний спосіб передбачає розподіл навчального матеріалу на самостійні структурні одиниці – блоки, дає можливість заміни одного змістового блоку (розділу або теми)  іншим в залежності від наявних організаційно-методичних умов, запитів вихованців.

При розробленні програм можливе поєднання елементів різних способів побудови (блочного та концентричного, лінійного та концентричного тощо).

При побудові навчальних програм на основі компетентнісного підходу необхідно провести його через всі розділи навчальної програми – від відповідних формулювань мети і завдань до змісту програми, форм практичної роботи, прогнозованих результатів, контролю практичних досягнень вихованців.

Опис змісту програми здійснюється з дотриманням такої послідовності викладу матеріалу:

назва розділу/теми (нуме­руються арабськими цифрами, номер теми складається з но­мера розділу і порядкового номера теми, відокремлених крапкою; починаються з абзацу в 1,25 см);

кількість годин для вивчення теми;

зміст навчального матеріалу (теоретична та практична частини).

Розділ «ПРОГНОЗОВАНИЙ РЕЗУЛЬТАТ» передбачає результати навчально-виховної діяльності за кожен період навчання та має такі складові: вихованці (учні, слухачі) мають знати, вихованці (учні, слухачі) мають вміти, вихованці (учні, слухачі) мають набути досвід. За умови застосування компетентісного підходу складові прогнозованого результату будуть такі: вихованці (учні, слухачі) мають знати і розуміти, вихованці (учні, слухачі) мають вміти та застосовувати, у вихованців (учнів, слухачів) мають бути сформовані компетенції.

Прогнозований результат має бути пов’язаний з визначеними завданнями; теоретичним та практичним навчальним матеріалом, що був опрацьований протягом відповідного періоду навчання.

Передбачені навчальними програмами методи оцінювання результатів навчально-виховного процесу повинні здійснювати позитивний вплив на самооцінку, забезпечувати емоційну рівновагу, мотивувати дітей до пізнання та творчості.

ЛІТЕРАТУРА. До навчальної програми може додаватися кілька списків літератури: використана при розробці навчальної програми; рекомендована для педагогів (науково-методичні видання, методичні посібники, методичні рекомендації), для вихованців (науково-популярні, довідкові видання, навчальні посібники, практикуми тощо).

Видання в списку літератури розміщуються в алфавітному порядку та описуються відповідно до чинного стандарту ДСТУ ГОСТ 7.1:2006 «Бібліографічний запис. Бібліографічний опис. Загальні вимоги та правила складання».

ОРІЄНТОВНИЙ ПЕРЕЛІК ОБЛАДНАННЯ формується відповідно до Типових переліків навчально-наочних посібників і технічних засобів навчання для художньо-естетичних, еколого-натуралістичних, туристсько-краєзнавчих і науково-технічних позашкільних навчальних закладів системи Міністерства освіти і науки України, затверджених наказом Міністерства освіти і науки України від 08.01.2002 № 5, та містить інформацію про необхідні для організації навчально-виховного процесу матеріали, обладнання, прилади, інвентар, електронні засоби навчання тощо.

ДОДАТКИ оформляються за бажанням автора навчальної програми та можуть містити дидактичні матеріали, методичні рекомендації, репертуарний перелік, зразки виробів тощо.

Оформлення навчальної програми має відповідати вимогам Примірної інструкції з ведення ділової документації в позашкільних навчальних закладах, затвердженої наказом Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України      від 23.08.2012 № 947, а саме:

текстовий редактор Word;

гарнітура Times New Roman, через інтервал 1-1,5;

поля: ліве – 3 см, праве – 1 см, верхнє, нижнє – 2 см;

наскрізна нумерація сторінок вгорі по центру, на титульній сторінці номер не зазначається;

назви структурних елементів виконуються великими літерами, жирним шрифтом.

 Титульна сторінка містить таку інформацію: 

найменування органу управління освітою;

найменування навчального закладу;

відомості про погодження програми;

відомості про затвердження програми;

напрям позашкільної освіти;

назва програми;

строк навчання за програмою;

найменування населеного пункту;

рік розроблення програми.

Відомості про автора (авторів) та рецензентів програми зазначаються на другій сторінці та містять: прізвище, ім’я, по батькові, посаду і місце роботи кожного з них.